Suchergebnisse

The goal is to briefly describe the history of creation and activity of dance theaters as a phenomenon of musical and choreographic art in Europe. The methodology of the research is based on historical, art criticism and cultural studies using general scientific methods of analysis, synthesis, descriptive, and others. The scientific novelty of the study. For the first time in Ukrainian art history, the history of the creation and the current state of the activity of dance theaters in Europe is analyzed. Socio-political and socio-cultural factors that provoked a combination of dance and theatrical means of artistic expressiveness are determined. Conclusions. Dance theaters for today is the most common form of presentation of choreographic art in Europe. The main reason for their occurrence, on the one hand, was the desire of the choreographers to popularize the dance with the help of new forms that would make it possible to see in it a means of serious intellectual communication, and on the other – socio-cultural and political conditions, the change of which actually led to a radical transformation of the concept of dance and a new understanding of its significance in society. ; Цель– коротко охарактеризовать историю создания и деятельность танцевальных театров как феномена музыкально-хореографического искусства в Европе.Методологияисследования основана на историческом, искусствоведческом и культурологическом подходах с использованием общенаучных методов анализа, синтеза, описательного и др.Научная новизна исследования.Впервые в украинском искусствоведении анализируется история создания и современное состояние деятельности танцевальных театров в Европе. Определяются общественно-политические и социокультурные факторы, которые спровоцировали сочетание танцевальных и театральных средств художественной выразительности.Выводы. Танцевальные театры на сегодня является наиболее распространенной формой презентации хореографического искусства в Европе. Основной причиной их возникновения, с одной стороны, стало желание хореографов популяризировать танец с помощью новых форм, которые позволили бы увидеть в нем средство серьезного интеллектуального общения, а с другой – социально-культурные и политические условия, изменение которых фактически обусловило коренную трансформацию представлений о танце и новое понимание его значения в обществе. ; Мета – коротко охарактеризувати історію створення та діяльність танцювальних театрів у Європі як феномена сучасного музично-хореграфічного мистецтва. Методологія дослідження ґрунтується на історичному, мистецтвознавчому та культурологічному підходах з використанням загальнонаукових методів аналізу, синтезу, описового та ін. Наукова новизна дослідження. Вперше в українському мистецтвознавстві аналізується історія створення та сучасний стан діяльності танцювальних театрів у Європі. Визначаються суспільно-політичні та соціокультурні чинники, які спровокували поєднання танцювальних і театральних засобів художньої виразності. Висновки. Танцювальні театри на сьогодні є чи не найбільш поширеною формою презентації хореографічного мистецтва в Європі. Основною причиною їх виникнення, з одного боку, стало бажання хореографів популяризувати танець за допомогою нових форм, які дали б змогу побачити в ньому засіб серйозного інтелектуального спілкування, а з іншого – соціально-культурні й політичні умови, зміна яких фактично зумовила докорінну трансформацію уявлень про танець та нове розуміння його значення в суспільстві.

The goal is to briefly describe the history of creation and activity of dance theaters as a phenomenon of musical and choreographic art in Europe. The methodology of the research is based on historical, art criticism and cultural studies using general scientific methods of analysis, synthesis, descriptive, and others. The scientific novelty of the study. For the first time in Ukrainian art history, the history of the creation and the current state of the activity of dance theaters in Europe is analyzed. Socio-political and socio-cultural factors that provoked a combination of dance and theatrical means of artistic expressiveness are determined. Conclusions. Dance theaters for today is the most common form of presentation of choreographic art in Europe. The main reason for their occurrence, on the one hand, was the desire of the choreographers to popularize the dance with the help of new forms that would make it possible to see in it a means of serious intellectual communication, and on the other – socio-cultural and political conditions, the change of which actually led to a radical transformation of the concept of dance and a new understanding of its significance in society. ; Цель– коротко охарактеризовать историю создания и деятельность танцевальных театров как феномена музыкально-хореографического искусства в Европе.Методологияисследования основана на историческом, искусствоведческом и культурологическом подходах с использованием общенаучных методов анализа, синтеза, описательного и др.Научная новизна исследования.Впервые в украинском искусствоведении анализируется история создания и современное состояние деятельности танцевальных театров в Европе. Определяются общественно-политические и социокультурные факторы, которые спровоцировали сочетание танцевальных и театральных средств художественной выразительности.Выводы. Танцевальные театры на сегодня является наиболее распространенной формой презентации хореографического искусства в Европе. Основной причиной их возникновения, с одной стороны, стало желание хореографов популяризировать танец с помощью новых форм, которые позволили бы увидеть в нем средство серьезного интеллектуального общения, а с другой – социально-культурные и политические условия, изменение которых фактически обусловило коренную трансформацию представлений о танце и новое понимание его значения в обществе. ; Мета – коротко охарактеризувати історію створення та діяльність танцювальних театрів у Європі як феномена сучасного музично-хореграфічного мистецтва. Методологія дослідження ґрунтується на історичному, мистецтвознавчому та культурологічному підходах з використанням загальнонаукових методів аналізу, синтезу, описового та ін. Наукова новизна дослідження. Вперше в українському мистецтвознавстві аналізується історія створення та сучасний стан діяльності танцювальних театрів у Європі. Визначаються суспільно-політичні та соціокультурні чинники, які спровокували поєднання танцювальних і театральних засобів художньої виразності. Висновки. Танцювальні театри на сьогодні є чи не найбільш поширеною формою презентації хореографічного мистецтва в Європі. Основною причиною їх виникнення, з одного боку, стало бажання хореографів популяризувати танець за допомогою нових форм, які дали б змогу побачити в ньому засіб серйозного інтелектуального спілкування, а з іншого – соціально-культурні й політичні умови, зміна яких фактично зумовила докорінну трансформацію уявлень про танець та нове розуміння його значення в суспільстві.

Рассмотрено творчество великого русского писателя М.Е. Салтыкова-Щедрина как источник по истории отечественной буржуазии и ее ядра купечества. Делается попытка выявить причины негативного отношения писателя к новым явлениям социально-экономической жизни страны и той роли, которую играли в ней купцы. Авторы приходят к выводу, что в произведениях Салтыкова-Щедрина наблюдается все возрастающий интерес к предпринимательству купцов, которые были заинтересованы, прежде всего, в собственном обогащении всеми доступными им средствами. ; M.E. Saltykov-Shchedrin, in his works and journalism, could not hide his antipathy to the nouveau Russian bourgeoisie that came from the pre-reform social classes, mainly from wealthy peasants. The main features of these entrepreneurs were greed, rudeness and lack of basic cultural skills. However, in our opinion, such features were mainly inherent to regions where the manorial economy dominated in the most severe forms: in the form of corvee (labor) economy. In places with cash rents or, like in Siberia, with no serfdom, forms of business were more humane. The great writer often expressed his rejection of the new masters of life and their activities, contrasting them with, for example, the French bourgeoisie. The main reasons for this attitude to Russian merchants and business in general was, in our opinion, the origin, education and professional career of the writer. Reaching the rank of General in the civil service, occupying responsible positions of the Head of the Chancellery in Vyatka Province, of Vice-governor in Ryazan and Tver Provinces, Saltykov-Shchedrin was far from the common people that witnessed the complex processes of selection of the most active and enterprising leaders. On the other hand, Saltykov-Shchedrin's sarcasm in relation to Russian bourgeoisie is caused by his convictions close to the views of the revolutionary democrats who connected their hopes for positive changes with the peasant community, but not with the guild merchants. However, according to his beliefs, Saltykov-Shchedrin was certainly not a revolutionary; he was rather the enlightener, an heir to the views of the Decembrists in the period of exile in Siberia, when reconstruction of society was associated with education of people, with improvement of their financial and legal status. No wonder his closest friend and colleague was a pupil of the Siberian Decembrists, N.A. Belogolovy, who came from a family of Irkutsk merchants. He was a personal doctor of Saltykov-Shchedrin and author of memoirs about him. Comparing Saltykov-Shchedrin's description of entrepre-neurship and Dostoevsky's comments on Russian bourgeoisie, it is obvious that in spite of the negative features of merchants in The Insulted and Humiliated and his other early works, later F.M. Dostoevsky changed his mind and saw some positive features in merchants, while Saltykov-Shchedrin never found good words for this class. It is not just Dostoevsky's personal observations, but also the reflection of the Pochvennichestvo theory in his work, where the people is not only the peasantry, as in the early Slavophiles, but also the urban population: tradesmen and merchants. Saltykov-Shchedrin had a different attitude to merchants, although by his origin he was a merchant and knew the life and customs of Moscow and provincial merchants.

Рассматривается актуальная проблема отечественного здравоохранения оказание медицинской помощи в "платном" и "бесплатном" вариантах. Авторское мнение по этой проблеме базируется на положениях законодательства в сфере охраны здоровья и современной ситуации с оказанием медицинских услуг. ; Actual problems of national health care health care in the "paid" and "free" versions. Author's opinion on this issue is based on the provisions of the legislation in the health and status of the delivery of health services.